Адаптація п’ятикласників

 У процесі навчання у школі дитина проходить через ті чи інші кризові етапи, кожний із яких має свою специфіку, свої проблеми, що потребують особливої уваги педагогів, батьків та психолога. Одним із цих етапів є перехід учнів початкової школи у середню. П'ятий клас – кінець дитинства, період, що безпосередньо передує підлітковому. У цей час діти відкриті і довірливо ставляться до дорослих, визнають їх авторитет, чекають від учителів, батьків та інших дорослих допомоги і підтримки. Це відкриває великі можливості для виховних впливів. Але 5-й клас – це період адаптації до середньої ланки школи. Адаптація - процес пристосування до нових умов чи вимог середовища, результатом якої має бути пристосування, що є показником життєвої компетентності індивіда. У 5-му класі діти переходять до нової системи навчання: «класний керівник – учителі - предметники», уроки проходять у різних кабінетах. Інколи діти навіть змінюють школу, у них з’являються нові однокласники. Більшість дітей переживає цю подію як важливий крок у своєму житті. Деякі пишаються тим, що вони подорослішали, інші мріють розпочати «нове життя». Незважаючи на таку гадану дорослість, п'ятикласник потребує ненав'язливого контролю, підтримки та допомоги, оскільки не завжди може сам зорієнтуватися в нових вимогах шкільного життя. Адаптація дитини до навчання у середній ланці школи відбувається не одразу. Це досить довгий процес, пов'язаний зі значними проблемами як об’єктивного, так і суб’єктивного характеру. 

 Психологічні особливості молодшого підліткового віку. 

ü Набуття почуття дорослості, прагнення відмежуватися від усього підкреслено дитячого - основна характеристика молодшого підлітка.                                        
ü Пошук власної унікальності, пізнання власного «Я».     

 ü Заміна провідного виду діяльності - навчальної на спілкування - «Пізнання іншої, схожого на мене, дає можливість як у дзеркалі побачити і зрозуміти власне Я». 

  ü Висока розумова активність здатна розвиватися тільки в діяльності, що викликає позитивні емоції, відсутність адаптації до невдач, статусу «гіршого». Успіх (неуспіх) суттєво впливає на мотивацію навчання.                                    

 ü Фізіологічні особливості цього віку визначають крайню емоційну нестабільність підлітка.                                               

 ü Поява потреби у гідному становищі в колективі однолітків, в сім'ї; підвищений інтерес до питання про «співвідношенні сил» у класі; прагнення уникнути ізоляції, об завестися вірним другом. 

ü Підвищена стомлюваність. 

ü Відсутність авторитету віку; переоцінка своїх можливостей, реалізація яких передбачається у віддаленому майбутньому; 

ü Відраза до необґрунтованих заборон; сприйнятливість до промахів учителів. 

ü Вимогливість до відповідності слова і діла; підвищений інтерес до спорту. 

Проблеми: Психологічні: 

ü Зміна умов навчання; 

ü Різноманітність і якісне ускладнення вимог, що висуваються до школяра різними вчителями; 

ü Зміна позиції «старшого» у початковій школі на статус «самого маленького» у середній. 

П’ятикласники пристрасно бажають добре вчитися, щоб радувати оточуючих. Але, зіткнувшись з першими труднощами, часто розчаровуються. 

 Наслідки:

ü У адаптаційний період діти можуть стати більш тривожними, боязкими або, навпаки, «розв'язаними», надмірно гучними, метушливими.

ü Відбувається зниження працездатності, діти можуть стати забудькуватими, неорганізованими, іноді порушується сон, апетит. 

Ознаки успішної адаптації: 

Ø задоволеність дитини процесом навчання;                

Ø дитина легко справляється з програмою;                             

Ø ступінь самостійності дитини при виконанні нею навчальних завдань, готовність вдатися до допомоги дорослого лише ПІСЛЯ спроб виконати завдання самому;  

Ø задоволеність міжособистісними стосунками з однокласниками і вчителем.

 Ознаки дезадаптації: 

Ø змучений, стомлений зовнішній вигляд дитини. 

Ø небажання дитину ділитися своїми враженнями про проведений день. 

Ø прагнення відвернути дорослого від шкільних подій, переключити увагу на інші теми. 

Ø небажання виконувати домашні завдання. 

Ø негативні характеристики на адресу школи, вчителів, однокласників. 

Ø скарги на ті чи інші події, пов'язані зі школою. 

Ø неспокійний сон. 

Ø труднощі ранкового пробудження, млявість. 

Ø постійні скарги на погане самопочуття. 

Чим можна допомогти ? 

Ø Перша умова шкільного успіху п'ятикласника - безумовне прийняття дитини, незважаючи на ті невдачі, з якими він вже зіткнувся або може зіткнутися. 

Ø Створюйте умови для розвитку самостійності у поведінці дитини. У п'ятикласника неодмінно повинні бути домашні обов'язки, за виконання яких він несе відповідальність. 

ПОРАДИ ДЛЯ БАТЬКІВ 

1. Якщо Вас щось турбує в поведінці дитини, якомога швидше зустріньтеся і обговоріть це із класним керівником, шкільним психологом. 

2. Якщо в родині відбулися події, що вплинули на психологічний стан дитини, повідомте про це класного керівника. Саме зміни в сімейному житті часто пояснюють раптові зміни в поведінці дітей. 

3. Цікавтеся шкільними справами, обговорюйте складні ситуації, разом шукайте вихід із конфліктів. 

4. Допоможіть дитині вивчити імена нових учителів, запропонуйте описати їх, виділити якісь особливі риси. 

5. Порадьте дитині в складних ситуаціях звертатися за порадою до класного керівника, шкільного психолога.

 6. Не слід відразу ослабляти контроль за навчальною діяльністю, якщо в період навчання в початковій школі вона звикла до контролю з вашого боку. Привчайте дитину до самостійності поступово: вона має сама збирати портфель, телефонувати однокласникам і питати про уроки тощо. 

7. Основними помічниками у складних ситуаціях є терпіння, увага, розуміння. 

8. Головне новоутворення підліткового вікового періоду – відкриття своєї індивідуальності, свого «Я». Підвищується інтерес до свого тіла, зовнішності. 

9. Зростає дух незалежності, який впливає на стосунки підлітка в родині, школі. 

10. У дітей настає криза, пов'язана з бажанням здобути самостійність, звільнитися від батьківської опіки, з’являється страх перед невідомим дорослим життям. 

11. Бажання звільнитися від зовнішнього контролю поєднується зі зростанням самоконтролю й початком свідомого самовиховання. 

12. Внутрішній світ дитини ще нестабільний, тому батькам не слід залишати своїх дітей без нагляду. Підліток дуже вразливий і легко піддається впливам як позитивним, так і негативним. 

13. Розширюється коло спілкування, з’являються нові авторитети. 

14. Недоліки й суперечності в поведінці близьких і старших сприймаються гостро й хворобливо. 

15. У батьках підлітки хочуть бачити друзів і порадників, а не диктаторів. 

25.03.2019 з учнями 7-б класу була проведена виховна година на тему: Культура спілкування.

18.02.2019 з учнями 7-В класу була проведена виховна година з елементами тренінгу на тему: Культура спілкування.

01.02.2019р. ВІДБУВСЯ СЕМІНАР - ТРЕНІНГ ДЛЯ ПСИХОЛОГІВ МІСТА НА ТЕМУ: "РОЗВИТОК ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ" НА ОСНОВІ МЕТОДУ ННК МАРШАЛЛА РОЗЕНБЕРГА, З МАРИНОЮ ВОСТРОВОЮ

Психологічний супровід зовнішнього незалежного оцінювання

Іспити , як і більшість явищ життя, - явище перехідне. Коли вони закінчуються, з’являється відчуття свободи, забуваються сльози, нервування, повертається спокійний сон. Але ж можна скласти іспит і з меншими витратами для власного здоров'я, отримати добрі оцінки й чекати наступного іспиту без страху і безсонних ночей.

Готуючись до тестування, старшокласникам важливо відчувати допомогу з боку дорослих. Це може бути як підтримка інформаційного характеру стосовно питань проходження процедури ЗНО або опрацювання навчального матеріалу, так і психологічна настанова, переконання в тому, що за умови серйозної підготовки й виявлення ґрунтовних знань випускник може сподіватися на гарні результати.

Тому найоптимальнішим варіантом підготовки до складання іспитів та проходження тестового періоду є такий:

- Раціональне харчування (мед, горіхи, молочні продукти, риба, м’ясо, овочі та фрукти) забезпечать баланс необхідних інгредієнтів та відновить енергетичні витрати.

- Нормальний здоровий сон та відпочинок зменшать навантаження на нервову систему.

- Не варто в цей період відмовлятися від занять спортом чи улюбленої справи – це буде своєрідний відпочинок.

- Слід пам’ятати про біоритмологічні особливості: "сова”, неефективно працює о 6-8 годині ранку, а "жайворонок” навряд чи буде працездатним до 2-3 години ночі. В усіх людей рівень біологічної активності знижений із 17.00 до 18.00 години.

Правильна організація вивчення навчального матеріалу є чинником успішності.

Спочатку слід переглянути весь матеріал і розподілити його таким чином: якщо треба вивчити 100 питань за 4 дні, то в перші 2 дні вивчається 70% інформації, третього дня – решта, а четвертого дня повторюють вивчене. При цьому складні теми можна чергувати з простими, не обов’язково вивчати всі питання поспіль.

Є й деякі психологічні особливості, які слід ураховувати при вивченні матеріалу.

1. "Ефект краю”. Найкраще запам’ятовується інформація, вкладена на початку й наприкінці тексту. Тому під час запам’ятовування слід напружувати свої пізнавальні здібності саме при вивченні середини.

2. Повторювати матеріал теж слід вдумливо, оскільки після "завантаження в мозок” не повторити цю інформацію, 20-30% її втрачається впродовж перших 10 годин. Щоб цього не сталося, слід працювати з текстом так: спочатку прочитати його, потім повторити вдруге, через 20 хвилин – утретє, а через 8-10 годин – учетверте, і ще раз – через добу.

3. Наявність власної стратегії та пошуку відбору інформації, свого інтелектуального стилю полегшує вивчення. Так, знаючи особливості своєї пам’яті, можна вивчати матеріал зорово, можна проговорювати його вголос, або переказувати комусь, а іноді допомагає потрібна річ – шпаргалка.

4. Аутогенне тренування та власні формули заспокоєння налаштують учнів на впевнений лад та оптимізм.

5. Підтримка батьків – один із чинників успіху.

Емоційний батьківський захист – велика підтримка перед іспитом. Водночас справжня підтримка повинна ґрунтуватися на підкресленні здібностей, та позитивних сторін дитини. Підтримувати свою дитину - значить вірити в неї. Підтримка заснована на вірі в природжену здатність особи долати життєві труднощі при підтримці тих, кого вона вважає значущими для себе. Дорослі мають нагоду продемонструвати дитині своє задоволення від її досягнень або зусиль. Інший шлях - навчити дитину  справлятися з різними завданнями, створивши у нього установку: «Ти можеш це зробити!».

Щоб продемонструвати свою віру в дитину, батьки повинні мати мужність і бажання зробити наступне:

· забути про минулі невдачі своєї дитини;

· допомогти дитині знайти впевненість у тому, що він/вона справляться із тим чи іншим завданням;

· пам'ятати про минулі успіхи і повертатися до них, а не до помилок.

Існують слова, які особливо підтримують дітей, наприклад: «Знаючи тебе, я упевнений, що ти все зробиш добре», «Ти знаєш це дуже добре» тощо.

Успішне складання ЗНО — свято не тільки для дитини, але й для всієї родини. Не сприймайте відмінний результат як належний і єдиний можливий, у будь-якому разі порадійте з дитиною. Незадовільний результат — це не трагедія, це досвід. Не вішайте ярлика «нездара» на свою дитину. Обговоріть те, що трапилося, і врахуйте цей досвід. По суті, наші діти не просто складають іспити з навчальних предметів, вони вчаться долати труднощі. Ця форма перевірки знань є випробуванням характеру, сили волі, уміння потрібної миті проявити себе, показати свої досягнення в певній галузі, уміння не розгубитися, упоратися із хвилюванням — цього неодмінно треба вчити та вчитися.

Система психологічної підготовки до ЗНО (методичні рекомендації педагогічним працівникам, батькам та учням  щодо психологічної підготовки до ЗНО)

  ( продовження на сторінках - Учням на замітку; Для Вас, педагоги; Батькам на допомогу.)

Юність - криза 17 років

 Юність... Прекрасний вік. Відчуття того, що все життя попереду стільки відкритих можливостей!                                                

Характеризується переходом від підліткового віку до дорослого життя. Юнацький вік охоплює часовий період від 16 до 21 років.   

 До цього віку завершується фізичний розвиток, а в психологічному плані формується самосвідомість, вирішуються питання самовизначення, пошуку подальших життєвих планів. Особистість стабілізується, молода людина здатна сам відповідати за свої рішення.

Якщо підліток дивиться на життя з позиції сьогодення, то юнак (дівчина) дивиться на теперішнє з позиції майбутнього. Людина закінчує школу, і на порозі дорослого життя вона стоїть перед вибором подальшого шляху: ким бути, яку професію обрати, де продовжити навчання...

 ( продовження на сторінці - Учням на замітку)

Дитина б'ється. Що робити, якщо дитина б'ється?

Багатьом батькам часто доводиться стикатися з тим, що дитина б'ється. І хоча в більшості випадків ця агресія носить скоріше ситуативні емоційні епізоди, не варто закривати очі на таку поведінку свого чада. Особливо, якщо ваша дитина  часто б'ється, кричить, причому не тільки на своїх однолітків, але і на більш старших людей. У цьому випадку батькам необхідно задати собі просте питання: що я роблю не так? Адже дитина прочитує всі демонстровані моделі поведінки з оточуючих його людей, і в першу чергу - з самих близьких, тобто з батьків.                                                                                                                 Психологи радять ... (продовження на сторінці - Батькам на допомогу)