профілактична робота

практичні заняття не тему:" Я обираю здоров'я"

в період з 02.11.2020р. по 06.12.2020р. з метою надати підліткам знання та сформувати уміння і навички реалізації здорового способу життя, відповідального ставлення до власного здоров'я, протистояння спокусі та соціальному тиску були проведені заняття з елементами тренінгу "Я обираю здоров'я" з учнями 6-а, 6-б класів. Учні підготували дуже цікаві проекти та оформили виставку газет.

Робота в групах

Як виправити шкідливі звички дитини

Сім простих та дієвих способів, які допоможуть

 батькам назавжди позбавити своїх дітей поганих 

звичок

Багато з нас не любить зізнаватися собі в тому, що має шкідливі звички: гризти нігті, колупатися в носі, хрустіти пальцями тощо. Найімовірніше, наші погані звички закорінені в дитинстві й залишаються з нами впродовж усього життя.

Діти наївні, часто не усвідомлюють своїх дій. Тому в них можуть легко формуватися шкідливі звички. Якщо шкідливі дії не будуть помічені на ранніх стадіях, вони переростуть у звички, яких дитині буде важко позбутися. Тому, коли ми бачимо, як у наших дітей з'являються погані звички, нас охоплюють тривога й занепокоєння.

ПРОДОВЖЕННЯ НА СТОРІНЦІ БАТЬКАМ НА ДОПОМОГУ

Не порівнюйте свою дитину з іншими дітьми

Порівняння знижує самооцінку батьків і дітей, а також

 псує взаємини між ними

Усі діти різні. У світі годі знайти дві абсолютно однакові дитини. Навіть близнюки, котрі мають однакову зовнішність, відрізняються характерами. Кожна дитина має унікальні особливості, тому некоректно порівнювати її з іншими дітьми.

У сучасному розвиненому світі люди все ще не припиняють порівнювати себе з іншими людьми – за зовнішнім виглядом, рівнем освіти, успіхами на роботі, станом здоров'ям тощо. Коли порівняння стосується дітей, можна подумати, що їх оцінюють лише за діяльністю, не помічаючи в них живих людей. Досить часто можна почути фрази: «Чим займається ваша дитина?», «Що в неї добре виходить?» тощо. Дітей оцінюють так, ніби купують мобільний телефон або автомобіль. Батьки звикли так робити, бо порівняння – це частина людської природи.

Дорослі звикли порівнювати своїх дітей не тільки з чужими, а й із близькими родичами – двоюрідними братами, сестрами тощо. Від батьків часто можна почути розмови про те, хто з дітей вищий, у кого який колір волосся... Але якщо вашу дитину порівнюють з іншою дитиною, це не повинно вплинути на ваш підхід до виховання.

ПРОДОВЖЕННЯ НА СТОРІНЦІ БАТЬКАМ НА ДОПОМОГУ

Сила уяви: ігрові методики, які допоможуть розбудити в дитині творця

Цікаві способи від експерта, які допоможуть дітям розвивати уяву.

Уява належить до вищих пізнавальних процесів і використовується в навчальній діяльності та повсякденному житті. Вона виникає внаслідок потреб людини. Скажімо, ми не розпочинаємо діяльність, не спланувавши процес і не передбачивши його результати.

Сензитивним періодом розвитку уяви вважають вік 5-12 (15) років.

Творча уява – один з її різновидів і є провідною частиною творчого процесу. Структура творчого процесу включає багато компонентів: сенсорно-перцептивні, мнемічні, інтелектуальні; мовленнєво-рухові й рухові акти; емоції, волю, мотивацію. Мають значення індивідуальні психологічні характеристики й спрямованість особистості. Отже, все з усім тісно взаємопов’язано.

Рівень творчої уяви вимірюється оригінальністю створених образів. Зрозуміло, що чим багатший досвід суб’єкта, тим більше можливостей для творення нових образів. Адже в уяві ми переміщуємо, відкидаємо, додаємо, поєднуємо безліч елементів, які «належать» знайомим предметам, явищам, подіям. Тобто, змінюємо дійсність за своїм бажанням чи потребою.

Уява активізується в той момент, коли потрібно вирішити складну ситуацію, яка не забезпечується необхідною повнотою знань. Тобто містить велику кількість невідомих.

ПРОДОВЖЕННЯ НА СТОРІНЦІ БАТЬКАМ НА ДОПОМОГУ

11 поширених проблем підлітків та їх вирішення

Виховання підлітка – важке завдання, тому батькам 

потрібно знати, які проблеми можуть на них 

очікувати

Підлітковий вік – це час змін. Підлітки вразливі, нерідко потрапляють у тенета шкідливих звичок, а це – крок до серйозних проблем у дорослому віці. Досить часто батьки не в змозі дати раду проблемній поведінці своєї дитини.

Розгляньмо, які проблеми найпоширеніші в дітей підліткового віку і як батьки можуть із цим упоратися.

ПРОДОВЖЕННЯ НА СТОРІНЦІ БАТЬКАМ НА ДОПОМОГУ

Що робить щасливими сучасних підлітків

Підлітковий вік часто пов'язаний із негативними

 емоціями, але підлітки можуть стати щасливішими

Підлітковий вік – час змін. Перед його початком дитина проживає різні життєві етапи й емоції. Багато хто з батьків може згадати свої відчуття страху, болю або розчарування, що охоплювали їх під час роздумів про виховання дитини. Але та виросла – і батьки щасливі усвідомлювати, що з нею все гаразд. Усі батьки бажають щастя своїм дітям. Спробуймо з’ясувати, як зробити підлітка щасливим.

Щасливий підліток

У житті 13–19-річних дітей змінюється досить багато. Вони переживають фізіологічні зміни, намагаються наслідувати людей зі свого оточення або перебувають у пошуку власного стилю.

Діти раннього віку люблять дивитися мультфільми і грати в комп'ютерні ігри. Підлітки спілкуються з однолітками за допомогою соціальних мереж і ходять із друзями на вечірки. У старших класах діти відчутно змінюють власні уявлення про дружбу. Вони прагнуть глибоких взаємин і потребують більшої свободи. Також старшокласники вирішують, ким стати в майбутньому і вчаться робити самостійний життєвий вибір.

ПРОДОВЖЕННЯ НА СТОРІНЦІ БАТТЬКАМ НА ДОПОМОГУ

Сімейний зв'язок: позитивна атмосфера в сім'ї

Один із головних складників щасливої родини – це зв'язок між усіма її членами: здатність спілкуватися, налагоджувати й підтримувати взаємини між батьками й дітьми.

Кожен член сім'ї прагне, аби його розуміли, любили й оточували увагою. Лише за таких передумов у родині формується міцний емоційний зв'язок.

На жаль, сучасне суспільство не завжди сприяє підтримці сімейних зв'язків.

Нині ми використовуємо багато сучасних технологій, але при цьому дедалі менше спілкуємося один з одним віч-на-віч. Швидкий темп сучасного життя призводить до того, що люди приділяють своїй родині щоразу менше часу.

Причиною багатьох проблем підлітків (зловживання алкоголем і наркотиками, підліткова злочинність тощо) є втрата ними емоційного зв'язку зі своїми родинами. Навіть у матеріально забезпечених сім'ях діти часто почуваються непотрібними, а тому змушені шукати джерело емоційного зв'язку поза сім'єю. Якщо ваша дитина ще маленька, вам варто формувати і зміцнювати зв'язок із нею якомога раніше...

ПРОДОВЖЕННЯ НА СТОРІНЦІ БАТЬКАМ НА ДОПОМОГУ

Чарівне слово допоможе у вихованні дитини

Правильне використання слів і фраз у спілкуванні з 

дитиною сприяє розвитку менталізації

Є одне чарівне слово, здатне зарадити батькам у ситуаціях, коли дитина відчуває складні емоції. Імовірно, ви подумали про такі слова, як «любов», «турбота» тощо, проте йдеться про інше слово. На нього зазвичай не звертають уваги, бо воно належить до службових, утім, зауважимо, має велику силу у вихованні дітей...

ПРОДОВЖЕННЯ НА СТОРІНЦІ БАТЬКАМ НА ДОПОМОГУ

ЯК КРИК ВПЛИВАЄ НА МОЗОК ДИТИНИ, 

ТА ЩО З НИМ ВІДБУВАЄТЬСЯ.

 УСІМ БАТЬКАМ НА ЗАМІТКУ

Ті батьки, котрі займаються вихованням дитини постійно знаходяться в стресовому стані. Для цього потрібно багато сил, терпіння та знань. Якщо батьки  не володіють цими навичками, їхні старання можуть піти нанівець. Якщо ви можете привернути увагу вашої дитини лише за допомогою крику, то у ваших стосунках йде щось не так...

ПРОДОВЖЕННЯ НА СТОРІНЦІ БАТЬКАМ НА ДОПОМОГУ

Суворе виховання: ризики для здоров'я дитини

Суворе виховання і відсутність батьківської підтримки можуть мати негативні наслідки для здоров'я дітей

Американські вчені з університету Лома Лінда (Каліфорнія) в ході недавнього дослідження прийшли до висновку, що неправильний стиль виховання має негативні наслідки для здоров'я дітей навіть у зрілому віці.

Дослідження показало, що теломери - захисні ковпачки на закінченнях ланцюжків ДНК - у людей, які вважали, що батьки виховували їх строго, були в середньому на 25% меншими, ніж у інших учасників експерименту, які вважали, що їх виховували з теплотою.

Дослідники прийшли до висновку, що стрес у ранньому віці пов'язаний з більш короткими теломерами. А це означає, що люди, які відчували стрес в дитинстві, схильні до прискореного клітинного старіння і ризику розвитку різних захворювань у зрілому віці.

ПРОДОВЖЕННЯ НА СТОРІНЦІ БАТЬКАМ НА ДОПОМОГУ

У вихованні дитини головне - батьківська любов

Дослідження вчених  показало, що любов батьків важливіша, ніж стиль або методи виховання

Батьки в усьому світі сперечаються, як правильно виховувати дітей і які методи при цьому використовувати. Але чи дійсно це важливо? Чи дійсно одні методи виховання кращі, ніж інші? Ці питання вивчала група дослідників з Гарвардського університету (США).

Один з ініціаторів експерименту, професор Ін Чен, каже: «Я іноземець, який проживає в США протягом десяти років. І час від часу я відчуваю сильне здивування, коли бачу, наскільки традиції виховання в США відрізняються від тієї культури, у якій виховувався я сам. Мене зацікавило питання: чи є у вихованні дітей якийсь універсальний елемент, від якого залежить успішність всього процесу».

У більш ранньому дослідженні вчені з Гарвардського університету дійшли висновку, що люди, які з теплотою згадують своє дитинство і вважають, що батьки виховували їх з любов'ю і прийняттям, досягають більшого процвітання в житті...

ПРОДОВЖЕННЯ НА СТОРІНЦІ БАТЬКАМ НА ДОПОМОГУ

Як батькам зблизитись зі своєю дитиною

Батьки можуть допомогти своїй дитині повірити в себе і зблизитися з нею, допомагаючи їй у цьому

Існує велика різниця між тим, щоб допомагати дитині, і робити щось за неї. Батьки часто вірять, що, якщо вони будуть вирішувати за дитину її проблеми, вона буде більше їх любити. Але це, швидше за все, призведе до того, що дитина буде рости примхливою і впевненою в тому, що всі навколо щось їй винні. Однак, якщо допомагати дитині правильно, ви можете зблизитися з нею і розвинути у неї сильний характер.

Здоровий спосіб допомогти дитині, котра бореться з труднощами, полягає в тому, щоб зрозуміти, що вона відчуває, а не намагатися все виправити. Коли батьки не ставлять на перше місце свої почуття з приводу ситуації, що склалася, а прислухаються до почуттів дитини, вони виявляють емпатію стосовно неї. Коли дитина відчуває, що її розуміють, вона не відчуває себе самотньою і стає більш впевненою у собі.

Перешкодою для прояву емпатії може стати те, що батьки можуть подумати: «Я не можу говорити про це з дитиною, тому що я не стикалася/стикався з такими ситуаціями». Однак справа не в ситуації, а в почуттях дитини. Наприклад, уявіть собі таку ситуацію: найкраща подруга вашої дочки раптово переїжджає до іншого міста. Можливо, ви не стикалися з подібним в дитинстві, але, швидше за все, ви знаєте, що таке втрата, страх самотності і тривога від того, що з новими друзями доведеться вибудовувати відносини заново. Виявляти емпатію легше, якщо батьки зосереджують увагу на почуттях дитини, а не намагаються виправити ситуацію.

Прислухатися до почуттів і залишатися в теперішньому моменті дуже важливо. Наприклад, уявіть таку ситуацію: ваша дочка зізнається вам, що їй страшно йти в школу без своєї подруги. Зосередьтеся на її почуттях: «Ти виглядаєш сумною і наляканою. Мені дуже шкода. Ти маєш повне право сумувати. На твоєму місці я б теж сумувала. Я тебе розумію».

Відображення і визнання почуттів дитини заспокоює її і зближує з батьками. У такому емоційному стані вона краще сприймає підтримку і поради батьків. Тому скажіть їй: «Я знаю, що тобі боляче і ти відчуваєш себе самотньо. Я завжди буду поруч».

Зазвичай прояву емпатії буває досить, щоб допомогти дитині. З підтримкою батьків дитина може знайти спосіб впоратися зі своїми труднощами. Маючи таку підтримку, ваша дочка зможе швидко знайти нових друзів. Вона не тільки знайде віру в свої сили, але і зблизиться з вами.

Психологи стверджують, що безпечна прихильність дитини до батьків допомагає їй уникнути депресії і тривожності. Виявляючи емпатію, ви формуєте у неї таку прихильність до вас. Емпатія включає в себе чотири компоненти.

ПРОДОВЖЕННЯ НА СТОРІНЦІ БАТЬКАМ НА ДОПОМОГУ

Як виростити дітей добре пристосованими до життя

Поведінка батьків допоможе виховати дітей пристосованими до дорослого життя

Ми не виховуємо дітей, щоб підготувати їх до дитинства - ми готуємо їх до дорослого життя. Ми здійснюємо певні дії для виховання наших дітей, і, виходячи з цього, діти розуміють, яка поведінка є нормальною. Вони закріплюють свої звички і моделі поведінки, які залишаються з ними і в дорослому житті.

Зрозуміло, що ми бажаємо своїм дітям тільки найкращого. Ми хочемо, щоб вони прожили щасливе життя, змогли подолати всі труднощі дорослого життя або просто краще вчилися в школі. Найчастіше ми просто хочемо, щоб вони досягли успіху в житті, і шукаємо поради, які могли б допомогти їм у цьому.

Але найкраще ми можемо допомогти нашим дітям, коли ми показуємо їм приклад, а не розповідаємо щось. За допомогою певних дій, які ви будете здійснювати в присутності вашої дитини, ви зможете виховати її успішною і добре пристосованою до дорослого життя. Нехай ваші діти бачать вас і беруть з вас приклад.

ПРОДОВЖЕННЯ НА СТОРІНЦІ БАТЬКАМ НА ДОПОМОГУ

Чому стилі виховання батьків відрізняються?

Правильний підхід до виховання сприяє розвитку у дітей пізнавальних навичок і безпечної поведінки

Стосунки між батьками й дитиною мають вагомий вплив на розвиток дітей. Правильний підхід до виховання здатний позитивно впливати на дитячу самооцінку, успішність у школі, розвиток пізнавальних навичок і поведінку.  Наскільки це важливо?...

ПРОДОВЖЕННЯ НА СТОРІНЦІ БАТЬКАМ НА ДОПОМОГУ

Як батькам виховувати хлопчиків-підлітків

Щоб ефективно виховувати хлопчиків-підлітків, батьки повинні розвиватися і вчитися разом з ними

Процес перетворення хлопчика на підлітка може бути для батьків захопливим, але водночас складним. Цей період складний як для батьків, так і для самих підлітків.

Часто буває так, що хлопчики, вступаючи в підлітковий вік, емоційно, соціально і фізично віддаляються від сім'ї. Вони зачиняються у своїй кімнаті і виходять з неї тільки тоді, коли їм щось потрібно. Сьогодні підлітковий вік пов'язаний з більш серйозними проблемами, такими як вживання алкоголю і наркотиків, агресивна поведінка тощо.

ПРОДОВЖЕННЯ НА СТОРІНЦІ БАТЬКАМ НА ДОПОМОГУ

Допомагаємо підлітку стати більш самостійним

Рекомендації про те, як навчити підлітка бути самостійним і відповідати за свої вчинки

Коли дитина вступає в підлітковий вік, батькам властиво турбуватися про те, як задовольнити її потреби в самостійності та водночас забезпечити їй всебічну безпеку. У цьому питанні важко знайти золоту середину, і тривога про благополуччя підлітка часто бере верх. З іншого боку, всі батьки хочуть, щоб їхня дитина в майбутньому стала незалежною дорослою людиною...

ПРОДОВЖЕННЯ НА СТОРІНЦІ БАТЬКАМ НА ДОПОМОГУ

Як змусити дітей прибрати у своїй кімнаті

Чотири корисні підказки батькам, що допоможуть добитись від дитини чистоти в її власній кімнаті

«Кімната моєї 13-річної доньки виглядає настільки жахливо, немов через неї пронісся справжній ураган! Коли я прошу її прибрати, вона або ігнорує мене, або влаштовує істерику». Якщо це чимось схоже на вашу дитину, знайте: ви не одинокі. Багато батьків скаржаться на повний безлад у кімнатах своїх дітей, причому часом настільки масштабний, що складно пройти по підлозі.

Треба зазначити, що коли маєш справу з дитиною, яка відмовляється дбати про свій особистий простір, це має неймовірно фрустраційний вплив. То що ж у такому випадку робити батькам? Далі представлені додаткова інформація та ідеї, що неодмінно допоможуть вам у цьому питанні.

ПРОДОВЖЕННЯ НА СТОРІНЦІ БАТЬКАМ НА ДОПОМОГУ

Як привчити дітей виконувати обов'язки

Потрібно привчати дитину до виконання домашніх обов'язків чи можна дозволити їй бути дитиною, залишивши їй весь вільний час на ігри й розваги? Думки батьків із цього приводу не збігаються. Одні кажуть, що дітей не варто перевантажувати роботою, інші впевнені, що діти повинні навчитися виконувати домашню роботу, щоб вирости самостійними. Які ж саме обов'язки можна доручити дітям у різному віці? Спробуймо з’ясувати.

Наскільки важливі домашні обов'язки для дітей

Багато батьків упевнені, що домашня робота – не для дітей. Зрозуміло, діти не повинні виконувати домашню роботу нарівні з дорослими, але деякі обов'язки повинні мати, і ось чому:

• допомога по господарству розвиває в дитини навички, необхідні в дорослому житті;
• коли дитині доручають виконувати домашні обов'язки, вона вчиться відповідальності й дізнається, що значить учитися на власних помилках;
• поширеною є думка: годі дізнатися про сутність тих чи інших явищ, не випробувавши їх на собі. Так само й діти ніколи не зрозуміють, що значить давати раду домашньому господарству, поки не почнуть допомагати вам. Включившись у таку допомогу, вони поважатимуть вас за всю ту роботу, яку ви виконуєте по господарству;
• виконання ваших завдань, навіть найменших, може стати для дитини справжнім досягненням і приводом для її гордості;
• діти розвивають логічне мислення, виконуючи завдання по господарству;
• доручення дітям домашніх обов'язків вивільняє ваш час і дає змогу більше відпочивати;
• допомагаючи вдома, діти вчаться працювати в команді. Вони починають розуміти, як можна розділити роботу й доручити частини завдання декільком людям відповідно до їхніх здібностей;
• діти краще засвоюють необхідні життєві навички: планування, приготування їжі, прання тощо;
• коли дитина нудьгує, домашні обов'язки допомагають їй провести час із користю.

Домашні обов'язки також сприяють розвитку в дитини працьовитості, ввічливості та чесності. Коли ви даєте доручення, чекаючи, що дитина виконає його вчасно, вона розуміє важливість пунктуальності і дотримання термінів. Коли ви заохочуєте її за виконану роботу, вона розуміє необхідність працювати. Дитина також навчається бути чесною, усвідомлюючи потребу довести, що робота виконана, і потім отримати винагороду.

Діти різних вікових груп не можуть однаково добре справлятися з одними й тими ж завданнями. Це необхідно враховувати, доручаючи дитині домашні обов'язки...

ПРОДОВЖЕННЯ НА СТОРІНЦІ БАТЬКАМ НА ДОПОМОГУ

Як визначити

готовність дитини до школи

Зміна зубів, витривалість, інтелектуальний розвиток відповідно віку – відомі всім ознаки того, що дитина готова до навчання у школі. Проте не все так просто як здається: є безліч нюансів, які варто врахувати батькам, перш ніж віддати 5-6-7 -річку до першого класу. Як же визначити, чи готова дитина до школи?

Більшість батьків вважає, що в школу можна віддавати дітей з вираженим інтелектуальним розвитком, і з раннього віку водять дітей на розвиваючі заняття, різноманітні курси, у мовні класи. Проте навіть якщо дітлахи вже в 5 років знають абетку, вміють читати, це зовсім не значить, що зі школою можна більше не зволікати – крім розумових здібностей, дитина має бути готовою до школи і в інших аспектах.

Одна з найважливіших ознак готовності дошкільнятка до першого класу – це зацікавленість та мотивованість самої дитини. Часто буває, що дитина хоче в школу, але на запитання про те, що ж вона робитиме у школі відповідає, що гратись з новими друзями, спілкуватись і розважатись. Серйозно розглядати варіант раннього походу в школу можна лише тоді, коли майбутній першокласник відповідає, що буде там вчитись, дізнаватись щось нове. Це значить, що дитина цілком розуміє роль школи і навіщо взагалі туди ходять...

ПРОДОВЖЕННЯ НА СТОРІНЦІ БАТЬКАМ НА ДОПОМОГУ

Лист до Вас, батьки…Дорогі батьки!

 ... триває третій тиждень, як ми з Вами на карантині. У всіх нас змінився ритм життя, змінилися думки, настрій, цінності, а найголовніше, ставлення до певних речей. Зараз ми перебуваємо вдома разом з нашими дітьми, що пильно за нами спостерігають. Вони вловлюють наш настрій, тривогу, біль, невизначеність, страх та напругу. І мимоволі починають відчувати ті самі емоції: страх та біль. Як наслідок, діти можуть починати бурчати, вередувати, безпричинно плакати, агресувати, кривлятися і т.д. Діти не відчувають себе в безпеці, тому так поводяться.
Можливо, хтось з дітей радий тому, що не потрібно ходити до школи. Але одночасно з тим, дитина ставить собі питання: чому не можна піти на двір, чому до мене не приходить колежанка, чому я не можу піти в гості до друга? Чому? Чому? Чому? У дітей багато питань та відповіді на них, вони не мають. Так само, як і не мають відповіді на питання: чи все буде добре? Чи я в безпеці? Погоджуюся, ми самі перебуваємо в сумніві та незнанні, але ми можемо його подолати, адже наша психіка повністю сформована та вже «сильна», не така, як дитяча.
Саме тому, зараз, заради благополуччя наших дітей, як і фізичного, так і ментального, нам слід виконати декілька простих завдань.

Поясніть!
Важливо це все пояснити дітям. Пояснити просто, доступно, з турботою і любов'ю, використовуючи історії, мультики (Фіксікі «Мікроби», мудрі казки тітоньки Сови «Про замазуру» і ін.). Згадайте улюбленого казкового героя вашої дитини і запропонуйте йому стати на мить цим героєм. Миючи руки, співайте улюблену пісеньку. Тоді часте миття рук не буде тягарем, а грою, в яку може грати вся сім'я. Тато наспівуватиме свою пісеньку, мама свою, дитина свою. Думаю, буде з чого посміятися. А головне – руки чисті.

Попросіть про допомогу!
Залучайте дітей до активностей: допомога мамі, виконання щоденних доручень, які засвідчать його важливість, дорослість, потрібність. А отже дадуть відчуття безпеки.

Створіть режим дня!
Важливо створити режим дня. Як би це банально не звучало, але саме чіткість режиму,тобто, знання того, що за чим буде відбуватись, дає впевненість в тому, що очікувати від сьогоднішнього дня, що буде завтра.
Так, змінився режим. Мама з татом не ходять на роботу, бабуся з дідусем не приходить в гості і т.д. Але згідно «розкладу» я знаю, що з 16.00 -16.30 чи з 12.00-13.00 години - спільне проведення часу. Для батьків це нагода відпочити від роботи, нагода зрозуміти, що турбує вашу дитину, нагода відкрити її інтереси, переживання, мрії, страхи. Нагода зрозуміти що вона потребує. А дітям - відчути, що поруч є сильний дорослий, який чує, розуміє, підтримує, допомагає. Такими діями дорослий стабілізовує емоційний стан дитини.

Залучіть фізичні вправи!
Обов'язково включіть в режим дня фізичні навантаження. Спорт зменшує рівень кортизолу (гормон стресу), крім того фізичне навантаження сприяє виробленню пептидного гормону ендорфіну, який піднімає настрій. А як відомо, щоб певні дії ввійшли в звичку, їх потрібно робити щонайменше 21 день підряд. Вперед! Скористайтесь цим. Згодом будете вдячні собі за це (бо ж літо не за горами).

Дайте змогу виразити хвилювання!
Діти люблять малювати (фарбами , олівцями, крейдою). Запропонуйте їм аркуші, ватмани і нехай малюють. В малюнку вони відобразять свої переживання, емоції. Не потрібно їх трактувати, а головне не можна критикувати. Просто дозвольте накладати фарби стільки, скільки хочеться і карлякати те, що забажають. Така творчість дозволяє негативним переживанням вийти на папір, матеріалізувати їх ззовні. Як наслідок, дитина відчуватиме полегшення та спокій.
Будьте поруч!
Намагайтесь більшу частину дня бути поруч зі своїми дітьми. Якщо в силу певних обставин ви змушені відлучатися, то залиште дитину з тим, кому вона довіряє, а також дозвольте телефонувати вам коли захочеться. Це принесе відчуття безпеки.

Будьте на позитиві!
Позитивні емоції підвищують імунітет, забарвлюють день, а згодом і спогад про цей період часу. Можливо, колись, в іншій ситуації , цей ваш приклад поведінки «не впадати в відчай та насолоджуватися позитивом» стане для них тою силою, яка спонукатиме їх до дії, додасть віри в успіх, надасть сили та оптимізму.

Автор:
Янів Лідія (практичний психолог, консультуючий психолог в напрямі арт-терапії)

ТЕПЛО БАТЬКІВСЬКИХ ДОЛОНЬ

«Сім’я – це першочергове середовище,

де людина повинна вчитися творити добро»

В. О. Сухомлинський

Безумовно, дитині будь-якого віку необхідні батьківська увага і любов. Як синові, так і доньці.

Хлопчик, який не відчуває татової підтримки, приймає модель поведінки матері. У майбутньому такий хлопчик може не тільки перетворитися на «маминого синка», але і в дорослому житті позбутися повноцінної сім'ї. Адже для того, щоб стати справжнім чоловіком, син повинен мати зразок для наслідування. Все це хлопчикові може дати уважний і люблячий батько.

Дівчатка, зазвичай, шукають у своїх обранцях ті риси, які притаманні їх батькам. Тобто, тато стає своєрідною «планкою», з якою потім порівнюють усіх чоловіків у своєму житті. Батько допомагає дочці усвідомити, що вона красива і розумна. Ці компліменти донька запам'ятає надовго...

...Роль батька у вихованні  дітей особлива. Кожній ДИТИНІ хочеться, щоб її батько був людиною сильною, справедливою, яскраво виявленою, мав почуття відповідальності. Якби кожен батько знав і розумів, яку величезну потребу в ньому відчуває дитина, як вона хоче, щоб поруч був мудрий, мужній мужчина !

ПРОДОВЖЕННЯ НА СТОРІНЦІ БАТЬКАМ НА ДОПОМОГУ

Батьківство в радість 

«Дитина – це людина, яка продовжить те, що почали ви.

 Вона буде там, де тепер є ви, а коли вас не стане,

займатиметься тією справою, яку ви вважали важливою.

Ви можете намітити будь-які стратегічні плани, але те,

 як вони реалізовуватимуться, залежатиме від неї…

 Доля людства в її руках»

Назва – «Батьківство в радість» була обрана не просто так. Ми завжди концентруємося на тому, що радісною і щасливою повинна бути дитина. Це, звісно, так і є, але при цьому ми часто забуваємо про те, що родина складається не тільки з дітей. Батьки теж повинні бути щасливими, радісними, здоровими… Піклуючись про себе, відчуваючи щастя і впевненість у собі, батьки водночас роблять свою дитину щасливою. Давайте завжди пам'ятати про цей факт!
ПРОДОВЖЕННЯ НА СТОРІНЦІ БАТЬКАМ НА ДОПОМОГУ

Любов як засіб виховання

 Якщо твої наміри на рік – сій жито,

 На десятиліття – саджай дерево,

 на віки - виховуй діти.

 (народна мудрість)

 Любов потрібна кожній дитині, інакше їй ніколи не стати повноцінною дорослою людиною. Любов – міцний фундамент спокійного дитинства. Якщо дорослі це розуміють, дитина росте доброю і щедрою. Батьківська любов повинна бути безумовною. У спілкуванні з дітьми, для збереження їх духовного комфорту, варто пам'ятати , що перед вами – діти. Відповідно вони поводяться як діти. Буває, що їх поведінка виводить вас з рівноваги. Та варто не забувати себе у дитинстві і розуміти, якщо ми виконуємо свої батьківські обов'язки і любимо дітей , незважаючи на їх витівки , вони подорослішавши, виправляються. Найголовніше – любити! Діти по – різному відчувають любов, але кожна дитина потребує її. Треба сказати, що тема сімейних відносин – це ріка мрій, ідеалів, ситуацій. Як остаточно не вивчений феномен людини, так і родинний світ - неповторний та унікальний. Дуже важливою для кожної родини є доброзичлива атмосфера, яка дає можливість дитині рости, мужніти, розвиватися. Більшість батьків замислюються, чи правильно вони себе поводять з дитиною. Звичайно, немає ідеальних батьків. Усі мають труднощі й іноді не впевнені, чи добре виховують своїх дітей. Немає правил про те, як виховувати дитину, єдиного на усі випадки життя. Усі діти різні, кожна дитина унікальна, унікальні і ваші з ними стосунки, але є речі, які протипоказані при спілкуванні з любою дитиною без виключень...

ПРОДОВЖЕННЯ НА СТОРІНЦІ БАТЬКАМ НА ДОПОМОГУ

Етапи формування психосоціальних компетентностей ( життєвих навичок) учнів.

Керування стресами

Доволі часто стресом називають стан, що виникає внаслідок потрясінь, надзвичайних ситуацій, конфліктів. Однак це не зовсім так. У 1936 році канадський учений Ганс Сельє визначив стрес як реакцію організму на зміну внутрішнього або зовнішнього середовища. Будь-які зміни в житті (на краще чи на гірше) змушують організм напружуватися, готуватися до дій у нових умовах. Навіть уявні зміни (особливо тривожні) викликають стрес.

ПРОДОВЖЕННЯ НА СТОРІНЦІ  УЧНЯМ НА ЗАМІТКУ

Безпека понад усе: 16 запитань, відповіді на які має знати кожна дитина

Знання правил безпеки може убезпечити від катастрофічних наслідків.

Поки триває карантин, у батьків є чудова можливість не лише пограти з дитиною в різноманітні ігри, але й повторити правила безпеки. Вони ніколи не втрачають актуальності, адже знання про те, як необхідно реагувати у тій чи іншій ситуації та якого алгоритму дій варто дотримуватися, може врятувати життя.

Як перевірити, чи знає ваша дитина елементарні правила безпеки? Поставте їй 16 простих запитань, які допоможуть зрозуміти, наскільки малеча підготовлена до життєвих викликів.

ПРОДОВЖЕННЯ НА СТОРІНЦІ Батькам на допомогу

Етапи формування психосоціальних компетентностей ( життєвих навичок ) учнів.

Навички самоусвідомлення та самооцінки

Самооцінка здійснюється через спостереження за собою, своїми вчинками, ставленням до себе з боку навколишніх, аналіз своїх почуттів і переживань, мотивів і вчинків, досягнень і невдач, а також через порівняння себе з іншими людьми. Самооцінка має комплексний характер, оскільки поширюється на різні прояви особистості – інтелект, зовнішні дані, успішність у навчанні, роботу, спілкування, матеріальні та інші можливості. Самооцінка формує самосвідомість людини і змінюється впродовж життя. Формування самооцінки відбувається у процесі діяльності і міжособистісної взаємодії. Соціальне оточення значною мірою впливає на формування самооцінки особистості.

ПРОДОВЖЕННЯ НА СТОРІНЦІ УЧНЯМ НА ЗАМІТКУ

Етапи формування психосоціальних компетентностей ( життєвих навичок ) учнів. 

Навички неагресивної впевненості.

Людина може бути чудовим співрозмовником, але абсолютно губитися, коли доходить до висловлення своєї позиції чи захисту особистих інтересів. Секрет у тому, щоб стати асертивним, тобто навчитися відстоювати себе і захищати свої права у спокійній неагресивній манері. 

ПРОДОВЖЕННЯ НА СТОРІНЦІ УЧНЯМ НА ЗАМІТКУ

Як доступно пояснити дітям, чому не можна лінуватися у навчанні

Мультфільм – найкращий ілюстратор різноманітних життєвих ситуацій, який дитина розуміє інтуїтивно.

Карантин – не відпочинок і не довгострокові канікули. Звісно ж, це розуміють дорослі, але як пояснити дітям, що під час ось таких вимушених заходів не варто припиняти навчання? Навпаки – корисно опановувати нові знання, читати цікаві книжки, дізнаватись щось нове, адже щоденне тренування мозку принесе лише користь.

Діти ж, з огляду на свій вік, із величезним задоволенням зайнялися б чимось іншим, наприклад, пограли в ігри, подивились серіал чи просто повалялись у ліжку. У цей час батьки можуть спокійно вмовляти, горлати або залишати у кімнаті дитини тільки підручники, щоб вона не відволікалася. Думаєте, це ефективний метод? На жаль, ні, адже лише усвідомлена поведінка та справжнє бажання навчатися дасть позитивний результат.

Тож як просто і доступно пояснити дитині, чому не можна лінуватися у навчанні та до чого це може призвести?

Мультфільм – найкращий ілюстратор різноманітних життєвих ситуацій, який дитина розуміє інтуїтивно. Сайт Mamabook пропонує переглянути цікавий і дуже показовий мультик «Легке життя» (The Easy Life) – про те, що може статися, якщо постійно уникати виконання домашніх завдань і лінуватися.

Відеоролик можна переглянути усією родиною і потім обговорити побачене разом. Нехай дитина пояснить своїми словами, що вона зрозуміла після перегляду.

Етапи формування психосоціальних компетентностей ( життєвих  навичок ) учнів.

Навички запобігання ескалації та розв'язання конфліктів.

Мудра людина завжди знайде спосіб щоб не почати війну

Ямамото І., адмірал флоту 

Конфлікти є невід’ємною частиною людських стосунків. Найчастіше вони виникають через те, що кожна людина є унікальною, має відмінні від інших погляди, вподобання і переконання, власні інтереси й бажання, які можуть вступати у суперечність з інтересами та бажаннями інших.

Для успішного вирішення конфліктів потрібно володіти багатьма життєвими навичками: самоконтролем, умінням слухати і говорити, висловлювати свої почуття, враховувати думки опонента. Ці вміння допоможуть зменшити кількість стресів у житті, підвищать авторитет, популярність, рівень упевненості та самоповаги.

ПРОДОВЖЕННЯ НА СТОРІНЦІ УЧНЯМ НА ЗАМІТКУ

Етапи формування психосоціальних компетентностей ( життєвих навичок ) учнів.

Розв'язання проблем і ухвалення рішень

Сім разів відміряй - один раз відріж

Народна мудрість

Усе життя людини складається з постійної потреби ухвалювати різні рішення, починаючи від вибору продуктів у магазині, і закінчуючи вибором власного життєвого шляху та призначення. Деякі рішення не варто ухвалювати похапцем, а потрібно зважити всі варіанти та їх наслідки.

Одні проблеми виникають через зовнішні чинники, інші— люди створюють собі самі. Аналіз проблем та їх розв’язання – ціла наука, яка має свої методи і прийоми. Осягнення початків цієї науки дасть змогу людині справлятися з більшістю життєвих викликів та проблем.
ПРОДОВЖЕННЯ НА СТОРІНЦІ УЧНЯМ НА ЗАМІТКУ

Етапи формування психосоціальних компетентностей ( життєвих навичок ) учнів. 

Навички кооперації

 Ніяка інша колекція так не знадобиться нам на схилі років, як “колекція спогадів і людських стосунків”, а якщо її не буде зовсім, то ту порожнечу в душі, яка неодмінно виникне на її місці, не зможуть заповнити ні різноколірні магніти , ні томики класиків, ні навіть яйця Фаберже і всі діаманти на світі.

                                                                                                            О.Рой

Здорові взаємини – запорука щасливого й успішного життя. Вчені стверджують, що вони сприяють зменшенню кількості стресів і хвороб, зростанню популярності серед однолітків і впевненості у собі. У дорослому житті вони сприяють авторитету, вищому рівню фінансового добробуту, стабільності в подружньому житті, самоповазі й усвідомленню сенсу життя. Люди, яким вдалося встановити здорові міжособистісні стосунки, краще задовольняють власні потреби, повніше реалізують себе, легше долають труднощі і розв’язують проблеми.

ПРОДОВЖЕННЯ НА СТОРІНЦІ УЧНЯМ НА ЗАМІТКУ

Етапи формування психосоціальних компетентностей ( життєвих навичок ) учнів. 

Навички емпатії

Емпатія означає взутись у взуття іншого, відчути його серцем, подивитися його очима.

Данієль Г. Пінк

Емпатія -річ  інтуїтивна, але також - це те, над чим можна працювати інтелектуально.

Тім Мінчайн

Якісний процес комунікації неможливий без емоційного контакту співрозмовників. Емпатія як особливий спосіб розуміння іншої людини є невід’ємною частиною такого контакту. Емпатію також вважають вагомим чинником морального розвитку особистості. Її розглядають як ефективний засіб розкриття і засвоєння моральних норм, вона сприяє розвитку гуманних взаємин, альтруїстичного стилю поведінки. Емпатійне співчуття, співпереживання виступає мотивом у допомагаючій діяльності, а також розглядається як один із засобів обмеження людиною своєї агресивності. І, нарешті, емпатія – неодмінна умова розвитку особистості, ознака її емоційної та соціальної зрілості. 

ПРОДОВЖЕННЯ НА СТОРІНЦІ УЧНЯМ НА ЗАМІТКУ