Батьківство в радість 

«Дитина – це людина, яка продовжить те, що почали ви.

 Вона буде там, де тепер є ви, а коли вас не стане,

займатиметься тією справою, яку ви вважали важливою.

Ви можете намітити будь-які стратегічні плани, але те,

 як вони реалізовуватимуться, залежатиме від неї…

 Доля людства в її руках»

Назва – «Батьківство в радість» була обрана не просто так. Ми завжди концентруємося на тому, що радісною і щасливою повинна бути дитина. Це, звісно, так і є, але при цьому ми часто забуваємо про те, що родина складається не тільки з дітей. Батьки теж повинні бути щасливими, радісними, здоровими… Піклуючись про себе, відчуваючи щастя і впевненість у собі, батьки водночас роблять свою дитину щасливою. Давайте завжди пам'ятати про цей факт!
ПРОДОВЖЕННЯ НА СТОРІНЦІ БАТЬКАМ НА ДОПОМОГУ

Любов як засіб виховання

 Якщо твої наміри на рік – сій жито,

 На десятиліття – саджай дерево,

 на віки - виховуй діти.

 (народна мудрість)

 Любов потрібна кожній дитині, інакше їй ніколи не стати повноцінною дорослою людиною. Любов – міцний фундамент спокійного дитинства. Якщо дорослі це розуміють, дитина росте доброю і щедрою. Батьківська любов повинна бути безумовною. У спілкуванні з дітьми, для збереження їх духовного комфорту, варто пам'ятати , що перед вами – діти. Відповідно вони поводяться як діти. Буває, що їх поведінка виводить вас з рівноваги. Та варто не забувати себе у дитинстві і розуміти, якщо ми виконуємо свої батьківські обов'язки і любимо дітей , незважаючи на їх витівки , вони подорослішавши, виправляються. Найголовніше – любити! Діти по – різному відчувають любов, але кожна дитина потребує її. Треба сказати, що тема сімейних відносин – це ріка мрій, ідеалів, ситуацій. Як остаточно не вивчений феномен людини, так і родинний світ - неповторний та унікальний. Дуже важливою для кожної родини є доброзичлива атмосфера, яка дає можливість дитині рости, мужніти, розвиватися. Більшість батьків замислюються, чи правильно вони себе поводять з дитиною. Звичайно, немає ідеальних батьків. Усі мають труднощі й іноді не впевнені, чи добре виховують своїх дітей. Немає правил про те, як виховувати дитину, єдиного на усі випадки життя. Усі діти різні, кожна дитина унікальна, унікальні і ваші з ними стосунки, але є речі, які протипоказані при спілкуванні з любою дитиною без виключень...

ПРОДОВЖЕННЯ НА СТОРІНЦІ БАТЬКАМ НА ДОПОМОГУ

Етапи формування психосоціальних компетентностей ( життєвих навичок) учнів.

Керування стресами

Доволі часто стресом називають стан, що виникає внаслідок потрясінь, надзвичайних ситуацій, конфліктів. Однак це не зовсім так. У 1936 році канадський учений Ганс Сельє визначив стрес як реакцію організму на зміну внутрішнього або зовнішнього середовища. Будь-які зміни в житті (на краще чи на гірше) змушують організм напружуватися, готуватися до дій у нових умовах. Навіть уявні зміни (особливо тривожні) викликають стрес.

ПРОДОВЖЕННЯ НА СТОРІНЦІ  УЧНЯМ НА ЗАМІТКУ

Безпека понад усе: 16 запитань, відповіді на які має знати кожна дитина

Знання правил безпеки може убезпечити від катастрофічних наслідків.

Поки триває карантин, у батьків є чудова можливість не лише пограти з дитиною в різноманітні ігри, але й повторити правила безпеки. Вони ніколи не втрачають актуальності, адже знання про те, як необхідно реагувати у тій чи іншій ситуації та якого алгоритму дій варто дотримуватися, може врятувати життя.

Як перевірити, чи знає ваша дитина елементарні правила безпеки? Поставте їй 16 простих запитань, які допоможуть зрозуміти, наскільки малеча підготовлена до життєвих викликів.

ПРОДОВЖЕННЯ НА СТОРІНЦІ Батькам на допомогу

Етапи формування психосоціальних компетентностей ( життєвих навичок ) учнів.

Навички самоусвідомлення та самооцінки

Самооцінка здійснюється через спостереження за собою, своїми вчинками, ставленням до себе з боку навколишніх, аналіз своїх почуттів і переживань, мотивів і вчинків, досягнень і невдач, а також через порівняння себе з іншими людьми. Самооцінка має комплексний характер, оскільки поширюється на різні прояви особистості – інтелект, зовнішні дані, успішність у навчанні, роботу, спілкування, матеріальні та інші можливості. Самооцінка формує самосвідомість людини і змінюється впродовж життя. Формування самооцінки відбувається у процесі діяльності і міжособистісної взаємодії. Соціальне оточення значною мірою впливає на формування самооцінки особистості.

ПРОДОВЖЕННЯ НА СТОРІНЦІ УЧНЯМ НА ЗАМІТКУ

Етапи формування психосоціальних компетентностей ( життєвих навичок ) учнів. 

Навички неагресивної впевненості.

Людина може бути чудовим співрозмовником, але абсолютно губитися, коли доходить до висловлення своєї позиції чи захисту особистих інтересів. Секрет у тому, щоб стати асертивним, тобто навчитися відстоювати себе і захищати свої права у спокійній неагресивній манері. 

ПРОДОВЖЕННЯ НА СТОРІНЦІ УЧНЯМ НА ЗАМІТКУ

Як доступно пояснити дітям, чому не можна лінуватися у навчанні

Мультфільм – найкращий ілюстратор різноманітних життєвих ситуацій, який дитина розуміє інтуїтивно.

Карантин – не відпочинок і не довгострокові канікули. Звісно ж, це розуміють дорослі, але як пояснити дітям, що під час ось таких вимушених заходів не варто припиняти навчання? Навпаки – корисно опановувати нові знання, читати цікаві книжки, дізнаватись щось нове, адже щоденне тренування мозку принесе лише користь.

Діти ж, з огляду на свій вік, із величезним задоволенням зайнялися б чимось іншим, наприклад, пограли в ігри, подивились серіал чи просто повалялись у ліжку. У цей час батьки можуть спокійно вмовляти, горлати або залишати у кімнаті дитини тільки підручники, щоб вона не відволікалася. Думаєте, це ефективний метод? На жаль, ні, адже лише усвідомлена поведінка та справжнє бажання навчатися дасть позитивний результат.

Тож як просто і доступно пояснити дитині, чому не можна лінуватися у навчанні та до чого це може призвести?

Мультфільм – найкращий ілюстратор різноманітних життєвих ситуацій, який дитина розуміє інтуїтивно. Сайт Mamabook пропонує переглянути цікавий і дуже показовий мультик «Легке життя» (The Easy Life) – про те, що може статися, якщо постійно уникати виконання домашніх завдань і лінуватися.

Відеоролик можна переглянути усією родиною і потім обговорити побачене разом. Нехай дитина пояснить своїми словами, що вона зрозуміла після перегляду.

Етапи формування психосоціальних компетентностей ( життєвих  навичок ) учнів.

Навички запобігання ескалації та розв'язання конфліктів.

Мудра людина завжди знайде спосіб щоб не почати війну

Ямамото І., адмірал флоту 

Конфлікти є невід’ємною частиною людських стосунків. Найчастіше вони виникають через те, що кожна людина є унікальною, має відмінні від інших погляди, вподобання і переконання, власні інтереси й бажання, які можуть вступати у суперечність з інтересами та бажаннями інших.

Для успішного вирішення конфліктів потрібно володіти багатьма життєвими навичками: самоконтролем, умінням слухати і говорити, висловлювати свої почуття, враховувати думки опонента. Ці вміння допоможуть зменшити кількість стресів у житті, підвищать авторитет, популярність, рівень упевненості та самоповаги.

ПРОДОВЖЕННЯ НА СТОРІНЦІ УЧНЯМ НА ЗАМІТКУ

Етапи формування психосоціальних компетентностей ( життєвих навичок ) учнів.

Розв'язання проблем і ухвалення рішень

Сім разів відміряй - один раз відріж

Народна мудрість

Усе життя людини складається з постійної потреби ухвалювати різні рішення, починаючи від вибору продуктів у магазині, і закінчуючи вибором власного життєвого шляху та призначення. Деякі рішення не варто ухвалювати похапцем, а потрібно зважити всі варіанти та їх наслідки.

Одні проблеми виникають через зовнішні чинники, інші— люди створюють собі самі. Аналіз проблем та їх розв’язання – ціла наука, яка має свої методи і прийоми. Осягнення початків цієї науки дасть змогу людині справлятися з більшістю життєвих викликів та проблем.
ПРОДОВЖЕННЯ НА СТОРІНЦІ УЧНЯМ НА ЗАМІТКУ

Етапи формування психосоціальних компетентностей ( життєвих навичок ) учнів. 

Навички кооперації

 Ніяка інша колекція так не знадобиться нам на схилі років, як “колекція спогадів і людських стосунків”, а якщо її не буде зовсім, то ту порожнечу в душі, яка неодмінно виникне на її місці, не зможуть заповнити ні різноколірні магніти , ні томики класиків, ні навіть яйця Фаберже і всі діаманти на світі.

                                                                                                            О.Рой

Здорові взаємини – запорука щасливого й успішного життя. Вчені стверджують, що вони сприяють зменшенню кількості стресів і хвороб, зростанню популярності серед однолітків і впевненості у собі. У дорослому житті вони сприяють авторитету, вищому рівню фінансового добробуту, стабільності в подружньому житті, самоповазі й усвідомленню сенсу життя. Люди, яким вдалося встановити здорові міжособистісні стосунки, краще задовольняють власні потреби, повніше реалізують себе, легше долають труднощі і розв’язують проблеми.

ПРОДОВЖЕННЯ НА СТОРІНЦІ УЧНЯМ НА ЗАМІТКУ

Етапи формування психосоціальних компетентностей ( життєвих навичок ) учнів. 

Навички емпатії

Емпатія означає взутись у взуття іншого, відчути його серцем, подивитися його очима.

Данієль Г. Пінк

Емпатія -річ  інтуїтивна, але також - це те, над чим можна працювати інтелектуально.

Тім Мінчайн

Якісний процес комунікації неможливий без емоційного контакту співрозмовників. Емпатія як особливий спосіб розуміння іншої людини є невід’ємною частиною такого контакту. Емпатію також вважають вагомим чинником морального розвитку особистості. Її розглядають як ефективний засіб розкриття і засвоєння моральних норм, вона сприяє розвитку гуманних взаємин, альтруїстичного стилю поведінки. Емпатійне співчуття, співпереживання виступає мотивом у допомагаючій діяльності, а також розглядається як один із засобів обмеження людиною своєї агресивності. І, нарешті, емпатія – неодмінна умова розвитку особистості, ознака її емоційної та соціальної зрілості. 

ПРОДОВЖЕННЯ НА СТОРІНЦІ УЧНЯМ НА ЗАМІТКУ

Етапи формування психосоціальних компетентностей ( життєвих навичок ) учнів

Навички самоконтролю 

Ні слова, ні думки, ні навіть вчинки наші не виражають так яскраво нас самих і наше ставлення до світу, як наші почування...

Кожна людина живе у своєму афективному просторі. Одні люди спроможні розпізнавати величезну гаму переживань, іншим це недоступно; одні вміють контролювати інтенсивність вияву своїх емоцій, інші неспроможні до цього. Є кілька причин, чому важливо розвивати навички самоконтролю:

• Самоконтроль допомагає виживанню. В екстремальних ситуаціях здатність до самоконтролю дозволяє уникнути паніки й ухвалити зважені рішення.
• Контроль емоцій сприяє збереженню здоров’я. Відомо, що депресії і стреси є причиною безлічі захворювань. Та хоча стресових ситуацій у житті уникнути неможливо, самоконтроль дозволяє попереджувати частину їх згубних наслідків.
• Самоконтроль допомагає уникати створених власноруч проблем. Чимало негараздів, насамперед у стосунках, виникає через те, що люди неправильно діють чи говорять зайве, перебуваючи під впливом емоцій. Проблемою є і протилежна ситуація, коли люди повсякчас ігнорують власні емоції, не говорять про те, що їм не подобається чи викликає занепокоєння. Уміння правильно висловлювати свої почуття допомагає будувати здорові стосунки та мирно розв’язувати конфлікти.     
•   ПРОДОВЖЕННЯ НА СТОРІНЦІ УЧНЯМ НА ЗАМІТКУ

Етапи формування психосоціальних компетентностей ( життєвих навичок) учнів

Навички ефективної комунікації.

Для успіху в житті вміння спілкуватися з людьми набагато важливіше за наявність таланту. 

          Джон Леббок британський енциклопедист, політик                                    

Уміння ефективно спілкуватися – один із найголовніших чинників успіху в будь-якій сфері сучасного життя. Побудувати кар'єру, завести надійних друзів, влаштувати своє особисте життя, домогтися успіху і визнання неможливо без уміння ефективного спілкування.

Комунікативна компетентність є надійним фундаментом здорових міжособистісних стосунків і професійного успіху. Вдосконалення навичок міжособистісного спілкування може відкрити перед людиною нові можливості. Коли ми правильно і точно висловлюємо свої думки, наша позиція стає зрозумілою іншим людям. Тому, ймовірніше, що нам вдасться досягти взаєморозуміння.

ПРОДОВЖЕННЯ НА СТОРІНЦІ УЧНЯМ НА ЗАМІТКУ

Що можуть зробити батьки в ситуації  БУЛІНГУ

Багато учнів соромляться розповідати дорослим, що вони є жертвами булінґу.

Проте якщо дитина все-таки підтвердила в розмові, що вона стала жертвою булінґу, то скажіть їй:

    Я тобі вірю (це допоможе дитині зрозуміти, що Ви повністю на її боці).

    Мені шкода, що з тобою це сталося (це допоможе дитині зрозуміти, що Ви переживаєте за неї і співчуваєте їй).

    Це не твоя провина (це допоможе дитині зрозуміти, що її не звинувачують у тому, що сталося).

    Таке може трапитися з кожним (це допоможе дитині зрозуміти, що вона не самотня: багатьом її одноліткам доводиться переживати залякування та агресію в той чи той момент свого життя).

    Добре, що ти сказав мені про це (це допоможе дитині зрозуміти, що вона правильно вчинила, звернувшись по допомогу).

    Я люблю тебе і намагатимуся зробити так, щоб тобі більше не загрожувала небезпека (це допоможе дитині з надією подивитись у майбутнє та відчути захист).

Не залишайте цю ситуацію без уваги. Якщо дитина не вирішила її самостійно, зверніться до класного керівника, а в разі його/її неспроможності владнати ситуацію, до завуча або директора школи. Найкраще написати і зареєструвати офіційну заяву, адже керівництво навчального закладу несе особисту відповідальність за створення безпечного і комфортного середовища для кожної дитини.

Як реагувати на цькування

Молодші школярі мають неодмінно звертатися по допомогу до дорослих — учителів і батьків. Допомога дорослих дуже потрібна і в будь-якому іншому віці, особливо якщо дії кривдників можуть завдати серйозної шкоди фізичному та психічному здоров'ю.             

Старші діти, підлітки можуть спробувати самостійно впоратись із деякими ситуаціями.                                                                                                     Психологами було розроблено кілька порад для них

Як впоратися з ситуацією самостійно

      Ігноруйте кривдника. Якщо є можливість, намагайтесь уникнути сварки, зробіть вигляд, що вам байдуже і йдіть геть. Така поведінка не свідчить про боягузтво, адже, навпаки, іноді зробити це набагато складніше, ніж дати волю емоціям.       Якщо ситуація не дозволяє вам піти, зберігаючи самовладання, використайте гумор. Цим ви можете спантеличити кривдника/кривдників, відволікти його/їх від наміру дошкулити вам.

     Стримуйте гнів і злість. Адже це саме те, чого домагається кривдник. Говоріть спокійно і впевнено, покажіть силу духу.

     Не вступайте в бійку. Кривдник тільки й чекає приводу, щоб застосувати силу. Що агресивніше ви реагуєте, то більше шансів опинитися в загрозливій для вашої безпеки і здоров'я ситуації.

     Не соромтеся обговорювати такі загрозливі ситуації з людьми, яким ви довіряєте. Це допоможе вибудувати правильну лінію поведінки і припинити насилля.